КОКАИН Перу Гусь-Хрустальный Cocaine Эквадор

Рекомендуется не читать его, если вы чувствуете, что это может повлиять на вас негативно или противоречить вашим убеждениям.

Эх, ребятки, расскажу вам свою историю, как я купила закладки, взбодрилась шуганью и в итоге залила зеленкой урну голосования на выборах президента. Приготовьтесь, будет неслабо!

Все началось с того, что я решила сделать небольшую засаду таблеточнику в нашем районе. Сказали, что у него есть крутые закладки, а я уже как слоняра хожу, время от времени полагаюсь на афганскую коноплю и даггу. Хотелось чего-то нового, чтобы расслабиться и забыть о всех диазах в голове.

После некоторого разведывания, я смогла узнать, что таблеточник появляется на площади каждый второй вторник вечером. Этот день настал, и я решила отправиться туда с бабкой короче говоря.

Собравшись с друзьями, мы направились на площадь, где уже полно было народу. Все тусовались, шурились и просто наслаждались жизнью. Закладки шли как горячие пирожки, и мы не могли упустить такую возможность. Хотя не все были уверены, что это безопасно, но я махнула на это рукой, и нашла того самого таблеточника.

"Че, так трясет?" - спросил он.

"Да так, немного шуганула, а сейчас хочу попробовать твою новую дрянь!" - ответила я с улыбкой.

Таблеточник достал свою новую партию закладок, и я сразу почувствовала прилив энергии. Ах, какое это было ощущение! Я поняла, что смогу справиться с любой задачей, даже с этими выборами президента, которые скоро должны были состояться.

Прошло несколько дней, и наступил день голосования. Я, конечно, была не в форме после всех этих закладок, но решила все равно пойти и отдать свой голос. Ведь я была уверена, что смогу испортить этот цирк выборов, который устраивают деятели власти. Захожу в избирательный участок, и что я вижу? Огромные урны для голосования, светящиеся каким-то странным зеленым цветом.

"А ну-ка, мерзавцы!" - думала я про себя. "Попробуйте мое мирное голосование нарушить!"

Не буду подробно описывать, как именно я сумела залить урну с голосованием зеленкой, вам ничего не понятно будет. Но я уверена, что моя акция поставила тех, кто думает, что все идет по их сценарию, на место.

В общем, ребятки, вся эта история с закладками, шуганью, афганской коноплей, даггой и прочими дрянями показала мне, что я способна на большее. Наркотики могут подбодрить, расслабить или настроить против системы. Но самое главное - это понимание, что мы можем изменить свою реальность, хотя бы на мгновение, и показать, что у нас есть голос, который нельзя просто так подавить.

Итак, друзья, не бойтесь быть смелыми и экспериментировать с миром вокруг нас. Не позволяйте системе сделать из вас пешку, а пусть она будет взбудоражена нашими действиями. Выбирайте свой путь, не забывая о последствиях и о том, что есть вещи в жизни гораздо важнее, чем эти закладки и шугань.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.